ЄЕВ і публічні інвестиції: як інтегрувати енергоменеджмент у стратегічне та бюджетне планування громад

Реформа управління публічними інвестиціями, поява нових вимог до планування та платформи DREAM змінили повсякденну реальність українських громад. Бюджет більше не може бути лише «кошторисом на рік» – інвестиційні рішення мають спиратися на стратегічні цілі розвитку, а також бути прозорими для мешканців і партнерів. У цьому контексті система управління якістю «Європейська енергетична відзнака» (ЄЕВ) стає важливим інструментом, який допомагає громадам поєднувати енергетичне планування з фінансовими та управлінськими рішеннями.

4 грудня Асоціація «Енергоефективні міста України» (АЕМУ), що виконує функцію Національного офісу ЄЕВ в Україні, провела вебінар «Європейська енергетична відзнака і публічні інвестиції: спільний шлях до цілей громади». Захід об’єднав представників виконавчих органів рад, відповідальних за енергоменеджмент, планування й реалізацію проєктів розвитку громад. Запрошений експерт – фахівець з муніципального управління та консультант ЄЕВ Сергій Гаращук запропонував учасникам практичні кроки  узгодження стратегічних та фінансових документів у єдину систему для використання на щодень. Більше про це - у матеріалі за підсумками обговорення.

Від набору компонентів до цілісної управлінської системи

На місцевому рівні паралельно працюють декілька управлінських систем: фінансова, освітня, медична, система енергоменеджменту, система управління публічними інвестиціями тощо. Частина з них усталена, інші – ще формуються. Серед ключових елементів будь-якої системи експерт з місцевого управління Сергій Гаращук виокремлює:

• Організаційну структуру та людей. Має бути чітко визначено, хто за що відповідає, які підрозділи координують процес, і – що принципово – ці посади мають бути заповнені кваліфікованими кадрами.
• Політики, процедури і правила. Вони визначають, що і як робиться, описують цілі та інструменти їх досягнення. У сфері енергоефективності це, наприклад, ПДСЕРК, План дій ЄЕВ, МЕП тощо.
• Контроль, моніторинг і звітування. Процеси, які дозволяють зрозуміти, чи система працює, чи потрібні коригування. Без системного звіту – хоча б «перед самими собою» – важко розвиватися.​

Реформа управління публічними інвестиціями ставить перед громадами завдання узгодити усі ці елементи в логічну ієрархію – на стратегічному рівні – визначити, куди рухається громада в довгостроковій перспективі, на середньостроковому – розкласти цілі на конкретні програми та пріоритетні інвестиції, на річному – забезпечити бюджетом ті заходи, які справді ведуть до досягнення стратегічних і енергетичних цілей.

Енергетичні та кліматичні документи в ієрархії планування громади

Окрему увагу під час вебінару приділено тому, як правильно «вбудувати» енергетичні документи в систему планування громади. Сергій Гаращук пропонує послуговуватися такою логікою:

• Стратегія громади – задає візію та ключові цілі (у тому числі щодо енергоефективності та клімату), але не розписує детальні заходи.
• ПДСЕРК / МЕП та План дій ЄЕВ – деталізують, як саме громада працює зі споживанням енергії, викидами СО₂, будівлями, освітленням, транспортом тощо. Ці документи є «енергетичним ядром» політики громади.
• Місцева цільова програма / муніципальний енергетичний план як програма – переводить енергетичні цілі в зрозумілий для фінансистів і депутатського корпусу формат: із заходами, відповідальними, строками та обсягами фінансування
• Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій – виступає фільтром, який показує, які проєкти в першу чергу мають шанси бути підтриманими й профінансованими (у тому числі енергоефективні та кліматичні).

Таким чином, енергетичні документи не можуть залишатися «паралельною реальністю». Вони мають бути відображені у цільових програмах, потрапляти в середньостроковий план пріоритетних інвестицій і впливати на формування бюджетних програм.

Енергоменеджер як ключовий учасник інвестиційних процесів

На важливості залучення енергоменеджерів до процесів планування та відбору інвестиційних проєктів громади наголосила заступниця виконавчого директора АЕМУ та модераторка зустрічі Мар’яна Приступа: “Енергоменеджер – не просто людина, яка дивиться, чи цілі вікна, закриті двері, чи справні лічильники, збирає показники. Це людина-менеджер, яка має включатися в процес не тільки щоденного використання енергії, але в процеси планування”.

На практиці це означає, що енергоменеджер:

• бере участь у розробці плану дій ЄЕВ, ПДСЕРК, МЕП та відповідних цільових програм;
• долучається до робочих груп з формування бюджету, де вирішується, які заходи потрапляють до фінансування;
• надає експертні висновки щодо проєктів – зокрема, їхнього впливу на викиди, енергоефективність та відповідність кліматичним цілям;
• консультує ініціаторів проєктів (галузеві управління, комунальні підприємства), як посилити енергетичну та кліматичну складову в проєктах, щоб підвищити їхню пріоритетність.

​

За логікою, яку обговорювали під час зустрічі, роль енергоменеджера у системі управління публічними інвестиціями є подібною до ролі фінансового підрозділу: без його експертизи складно якісно визначити пріоритети та оцінити реальний ефект проєкту.

Публічні інвестиції: курс на створення нової якості

Ще одна важлива тема вебінару – що саме варто вважати публічними інвестиційними проєктами, а що лишається звичайними капітальними видатками. Сергій Гаращук притримується думки: “Інвестиції – це не про створення нової якості послуги або нового результату для громади. Проєкти енергоефективності природним чином відповідають цьому визначенню, адже ведуть до економії ресурсів, зменшення викидів та підвищення якості середовища”.

Інвестиційний проєкт може та має включати «м’яку» складову – навчання персоналу, супровід, інформаційну роботу, без яких технічне рішення не працюватиме належним чином. У перспективі грантові, кредитні та приватні кошти також мають плануватися через єдину систему управління інвестиціями, зокрема через DREAM, а не розглядатися як «щось окреме від бюджету». Така логіка допомагає громадам мислити не «рядком бюджету на рік», а портфелем проєктів, які змінюють систему та наближають до стратегічних і кліматичних цілей.

Командна робота й стандартизація процесів

Успіх у впровадженні реформи публічних інвестицій залежить від кількох факторів:

• командна гра – узгоджена робота економістів, фінансистів, енергоменеджерів, галузевих управлінь, керівництва громади та депутатського корпусу;
• гармонізована система планувальних документів – без дублювань, суперечностей та «паралельних реальностей»
• стандартизовані процеси і ролі – зрозумілі правила, хто за що відповідає, як готується, оцінюється і супроводжується інвестиційний проєкт;
• системний моніторинг результатів – як фінансових, так і енергетичних та кліматичних, і готовність масштабувати успішні рішення.

​

Реформа управління публічними інвестиціями, як і впровадження підходів Європейської енергетичної відзнаки, – це не про розподіл грошей за новими правилами, а про орієнтацію всієї системи управління громади на досягнення конкретних результатів для мешканців та довкілля.

Ознайомитися із повним відеозаписом зустрічі можна за посиланням. 

Матеріал підготовлено у межах проєкту «Сертифікація муніципального енергетичного менеджменту в Україні / офіс ЄЕВ», що реалізується за фінансової підтримки Швейцарії, наданої через Державний секретаріат з економічних питань (SECO). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю організаторів і не обов’язково відображає погляди донора.