Від ідеї до проєкту: у Рівному розібрали, як громадам будувати енергетичну стійкість

26 серпня 2026 року в Рівному відбувся захід «Енергетична стійкість: як громадам перетворювати ідеї на практичні проєкти». Представники громад, енергоменеджери та експерти говорили про те, як визначити пріоритетний енергетичний проєкт, підготувати його до фінансування та довести до реалізації. Захід організували Агенція регіонального розвитку Рівненської області, Рівненська обласна державна адміністрація та Асоціація «Енергоефективні міста України» в межах проєкту «Сертифікація муніципального енергетичного менеджменту в Україні» (MEMCU).

Наприкінці літа громади завершують підготовку до нового опалювального сезону й одночасно готують заявки на програми фінансування, дедлайни багатьох із яких припадають на вересень. Через російські удари по енергетичній інфраструктурі до звичних питань енергоефективності додалося ще одне — наскільки довго критичні об’єкти громади зможуть працювати під час відключень.

Для школи, лікарні чи водоканалу менше енергоспоживання, резервне живлення або власна генерація сьогодні означають більшу спроможність працювати в надзвичайних ситуаціях. Але між розумінням проблеми й готовим проєктом є кілька етапів: потрібно зібрати дані, визначити пріоритет, зібрати дані, обрати технічне рішення, підготувати документацію та знайти відповідну модель фінансування. Саме цей шлях і розбирали під час зустрічі.

Експерт АЕМУ Віталій Волков представив методологію Європейської енергетичної відзнаки та її роль у цьому процесі. ЄЕВ дає змогу громаді оцінити свою роботу за різними напрямами муніципальної енергетичної політики, побачити слабкі місця, визначити пріоритети та сформувати план подальших дій.

Це важливо ще до пошуку конкретного гранту чи інвестора. Громада може мати десятки об’єктів, які потребують модернізації, але має визначити, де втручання потрібне насамперед, якого результату воно має дати і чому саме цей проєкт варто реалізувати першим.

«Для Рівного Європейська енергетична відзнака — дієвий інструмент, який допомагає оцінювати результати, визначати пріоритети та системно планувати подальші кроки громади», — зазначив заступник міського голови Рівного Артем Ганущак.

Від переліку проблем — до готового проєкту

Окрему частину зустрічі присвятили підготовці проєктів. Директор Агенції регіонального розвитку Рівненської області Андрій Людвічук представив покроковий план, за яким за 90 днів можна пройти шлях від первинного аналізу до трьох підготовлених проєктів:

• перші 30 днів — інвентаризація: визначити близько десяти критичних об’єктів, зібрати дані про споживання за 24–36 місяців, призначити відповідальних та оцінити ризики для безперервності роботи;

• дні 31–60 — відбір: оцінити об’єкти за критичністю, очікуваним ефектом і готовністю, зробити попередні розрахунки, порівняти альтернативи та бюджет і визначити проєкти для подальшої підготовки;

• дні 61–90 — підготовка: сформувати короткі описи проєктів, розрахувати потребу у фінансуванні, зібрати необхідні документи, визначити потенційних партнерів і календар подання заявок.

Почати громадам радили з одного об’єкта, однієї команди та короткого опису майбутнього проєкту. У ньому варто зафіксувати проблему й базові показники, визначити, для кого і яку послугу потрібно забезпечити, описати рішення та можливі альтернативи, очікувані результати, бюджет, співфінансування, календар і партнерів. За кожним проєктом також має бути закріплена конкретна людина, відповідальна за його підготовку та реалізацію.

Ця підготовка важлива і для внутрішнього планування, і для розмови з донором. Між формулюванням «нам потрібно утеплити школу» і проєктом, який можна подати на фінансування, — великий обсяг роботи. Донору чи інвестору потрібні вихідні дані, обґрунтоване рішення, очікуваний ефект, бюджет і розуміння того, хто відповідатиме за реалізацію.

Тому робота над проєктом починається раніше, ніж з’являється конкретний конкурс. Якщо громада вже має підготовлений портфель проєктів, вона може швидше реагувати на нові можливості фінансування, тоді як без готового портфеля довелося б збирати дані й документи вже після оголошення конкурсу.

Енергоаудит, проєктування і СЕС

Енергоаудитор Орест Пахолюк розібрав етапи впровадження енергоефективного проєкту: підготовку, визначення вимог до фінансування, проведення енергоаудиту, розроблення проєктної документації, будівельні роботи, приймання та подальший моніторинг.

Енергоаудит дає вихідні дані для вибору технічних рішень і розрахунку очікуваного ефекту, а проєктна документація переводить ці рішення у формат, із яким уже можна переходити до реалізації. Після завершення робіт моніторинг дозволяє порівняти заплановану економію з фактичними результатами.

Дмитро Сакалюк, експепт із ГО «Екоклуб» показав цей процес на прикладі сонячної електростанції. Ще до проєктування громаді потрібно зібрати інформацію про об’єкт: акт обстеження даху або земельної ділянки, оцінку їхнього стану, розрахунок вітрового та снігового навантаження, відомості про комунікації, кадастровий номер і призначення землі, а за потреби — провести геологічні та геодезичні дослідження.

Один проєкт — різні моделі фінансування

Коли технічне рішення визначене, залишається питання фінансування. І тут модель залежить від самого проєкту: для одного може підійти грант, для іншого — ЕСКО, а для роботи з житловим фондом громада може використовувати поворотне фінансування.

Заступник міського голови Рівного Артем Ганущак представив досвід міста та механізм Револьверного фонду. Громада надає ОСББ безвідсоткову поворотну позику на енергоефективні заходи. Після реалізації проєкту кошти повертаються до фонду й можуть бути використані для наступного будинку. Таким чином, один і той самий фінансовий ресурс працює повторно.

Омелянчук Оксана, заступниця директора КЗ «Мирогощанський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради та Віктор Швець, інженер КЗ “Острозький психоневрологічний інтернат” Рівненської обласної ради

представили досвід використання ЕСКО-механізму в закладах соціального захисту. За цією моделлю інвестор вкладає власні кошти в модернізацію, а повертає їх поступово завдяки досягнутій економії енергії. Це дає можливість розпочати модернізацію без необхідності одразу фінансувати весь обсяг робіт із місцевого бюджету.

Під час зустрічі також говорили про грантові програми та проєкти відновлюваної енергетики. Завдання громади — співвідносити фінансовий інструмент із типом проєкту, його готовністю та власними можливостями; універсального механізму, придатного для всіх об’єктів, тут немає.

Від енергетичного планування — до реалізації

Для громад, які працюють за методологією ЄЕВ, підготовка конкретних проєктів продовжує роботу, розпочату на етапі оцінювання та планування. Визначені пріоритети мають зрештою перейти в модернізовану будівлю, резервне живлення критичного об’єкта, сонячну електростанцію чи інше рішення, результат якого можна виміряти.

У цьому ланцюжку кожен наступний етап залежить від попереднього: оцінка → пріоритет → підготовка проєкту → технічна документація → фінансування → реалізація → моніторинг результату.

В умовах війни важить і швидкість цього переходу. Громада, яка вже має дані про свої об’єкти, визначені пріоритети, підготовлену документацію та команду, може швидше скористатися доступним фінансуванням і перейти до реалізації.  До прикладу, одним із таких дієвих інструментів є Рейтинг сталого розвитку громад — платформа, яка допомагає збирати та аналізувати такі дані, де громади можуть вносити власні дані та вести їхній облік, порівнювати, себе в роках, пкоазниках, тощо.

Завершився захід обміном досвідом між представниками громад та експертами.

Захід проведено в межах проєкту «Сертифікація муніципального енергетичного менеджменту в Україні» (MEMCU), що реалізується за фінансової підтримки Швейцарії, наданої через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO).