Чому енергетична стійкість починається з будинку.
За останні чотири роки в умовах війни енергоефективність в Україні змінила свій зміст. Якщо раніше йшлося переважно про скорочення витрат на енергоносії, то після початку повномасштабної війни на перший план вийшли питання стійкості, безпеки та здатності громад працювати в умовах постійних ризиків. Утеплення житлових будинків, модернізація лікарень, розвиток локальної генерації та нові фінансові інструменти дедалі частіше розглядають як частини однієї системи. Такий підхід лежить в основі Європейської енергетичної відзнаки, з якою сьогодні працюють десятки українських громад.
Європейська енергетична відзнака допомагає громаді оцінити власну політику у сферах енергетики, будівель, транспорту, комунального господарства та кліматичної адаптації. Важливий крок — знайти ресурси для реалізації визначених пріоритетів.
Саме на цьому етапі багато громад стикаються з практичним викликом. Навіть коли проєкт підготовлений, а потреба очевидна, між ухваленням рішення та початком робіт часто проходять місяці. Необхідно знайти кошти на енергоаудит, підготувати проєктну документацію, забезпечити власний внесок або дочекатися фінансування з іншої програми.
Одним із механізмів, який допомагає закривати цей розрив є Револьверний фонд міст Асоціації «Енергоефективні міста України». Його принцип відрізняється від класичних програм підтримки. Тут кошти не витрачаються один раз, а постійно повертаються в систему. Після завершення проєкту позичальник повертає отримані кошти, і вони можуть бути використані наступним учасником в грмоаді. Таким чином один фінансовий ресурс працює багаторазово та дозволяє підтримувати нові проєкти без постійного пошуку додаткового фінансування. Для ОСББ це можливість розпочати роботи тоді, коли вони потрібні, а не тоді, коли відкривається новий конкурс чи бюджетна програма. Для громад — інструмент, який дозволяє підтримувати модернізацію житлового фонду на постійній основі.
Серед найпоширеніших напрямів використання коштів — енергоаудити, заміна вікон і дверей у місцях загального користування, ремонт покрівель, модернізація інженерних мереж та підготовка до участі у більших програмах енергоефективності. За даними АЕМУ, близько 24% профінансованих проєктів стосуються заміни вікон і дверей, ще 23% — ремонтів покрівель. Водночас фонд використовується і для вирішення невідкладних питань, коли громадам або ОСББ необхідно оперативно реагувати на аварійні ситуації та виконувати роботи, які неможливо відкладати.
До Револьверного фонду долучилися або завершують процедуру приєднання одинадцять громад, які працюють із Європейською енергетичною відзнакою: Миколаїв, Рівне, Ковель, Нововолинськ, Новояворівськ, Калуш, Вінниця, Самбір, Бурштин та Звягель. У межах проєкту MEMCU фінансування формується за принципом співучасті: 60% ресурсу забезпечується проєктом «Сертифікація муніципального енергетичного менеджменту в Україні / #MEMCU», що реалізується за фінансової підтримки Швейцарії, наданої через Державний секретаріат з економічних питань (SECO), ще 40% надає сама громада.
Як працює ця модель на практиці, добре видно на прикладі Новояворівська. Після реформи децентралізації громада об'єднала 22 населені пункти з населенням близько 50 тисяч мешканців. Сьогодні тут працюють 75 ОСББ, які охоплюють 138 багатоквартирних будинків. Саме ця система самоорганізації стала основою для масштабної термомодернізації житлового фонду.
У межах програми «Енергодім» повну термомодернізацію вже пройшли двадцять будинків. Утеплення фасадів, модернізація інженерних систем, заміна вікон і дверей у місцях загального користування дозволили скоротити споживання тепла на 50–55%. Частина ОСББ використовувала Револьверний фонд для фінансування енергоаудитів та підготовчих етапів проєктів. Після отримання компенсації від Фонду енергоефективності кошти поверталися до фонду і ставали доступними для наступних будинків. Наразі у громаді укладено 12 угод про співпрацю в межах цього механізму.
Новояворівськ цікавий не лише кількістю модернізованих будинків. Його досвід показує, що термомодернізація починається не з утеплення фасадів, а зі здатності громади організувати процес. ОСББ, місцеві програми підтримки, державні інструменти та механізми на кшталт Револьверного фонду працюють тут не окремо один від одного, а як частини однієї системи.
Саме в цьому полягає логіка Європейської енергетичної відзнаки. Її завдання — допомогти громаді зрозуміти власні сильні та слабкі сторони, визначити пріоритети та вибудувати послідовну політику розвитку.
Після початку повномасштабної війни питання енергоефективності вийшло далеко за межі скорочення витрат на комунальні послуги. Атаки на енергетичну інфраструктуру показали, що стійкість громади залежить не лише від генераторів чи резервного живлення, а й від того, наскільки ефективно вона використовує ресурси щодня.
Будинок, який після термомодернізації споживає удвічі менше тепла, менше залежить від коливань цін на енергоносії та навантаження на мережі. Лікарня із сучасною системою опалення потребує менше ресурсів для стабільної роботи. Школа чи спортивний заклад із модернізованими інженерними системами можуть працювати в комфортних умовах навіть за обмежених можливостей енергосистеми.
У цьому сенсі термомодернізація житла, розвиток енергоменеджменту, модернізація громадських будівель, локальна генерація та фінансові інструменти підтримки працюють на спільну мету — підвищення стійкості громад.
Україна одночасно проходить два складні процеси: протистоїть наслідкам війни та готується до роботи за європейськими стандартами управління енергією й кліматичною політикою. Для громад це означає необхідність не лише реагувати на поточні виклики, а й вибудовувати довгострокові рішення. Вирішальним стає поєднання планування, управлінських рішень, фінансових механізмів та послідовної реалізації.
